Інформаційні технології і засоби навчання (Feb 2021)

ТИПОЛОГІЯ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ У ФОРМУВАННІ РИТОРИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ФАХІВЦЯ

  • Дмитро Васильович Будянський,
  • Марина Григорівна Друшляк,
  • Олена Володимирівна Семеніхіна,
  • Інна Іванівна Харченко,
  • Василь Олександрович Горбачук,
  • Ольга Серафимівна Чашечникова

DOI
https://doi.org/10.33407/itlt.v81i1.4292
Journal volume & issue
Vol. 81, no. 1

Abstract

Read online

У статті на основі тлумачення категорії «риторична культура» як інтегративної особистісної характеристики, що передбачає ґрунтовні знання історії, теорії і методики ораторського мистецтва (етапи підготовки промови, риторичні тропи та фігури, прийоми активізації уваги аудиторії тощо), інтелектуальні, мовленнєві, етичні, естетичні та артистично-виконавські якості, які виражаються у формі оригінального продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності схарактеризовано типологію електронних ресурсів у формуванні риторичної культури вчителя: відеоконтент (промови видатних ораторів минулого і сучасності, фрагменти кінофільмів, театральних вистав, телевізійних програм, виступи майстрів художнього слова, лекції вітчизняних і зарубіжних викладачів, доповіді відомих учених, фрагменти уроків та виховних заходів), аудіоконтент (подкасти, аудіокниги), курси з риторики на освітніх платформах (UDEMY, EDUGET, TED), спеціалізовані ресурси з риторики, спеціалізоване програмне забезпечення в галузі риторики (Тренер Оратора, Ummo, Public Speaking, Черная риторика, Говорилло), соціальні спільноти для онлайн комунікації (Facebook, Instagram, Telegram). Коротко надано описові характеристики кожного типу та наведено відповідні приклади з Інтернет-посиланнями на типовий Інтернет-контент. За проведеним аналізом електронних ресурсів у галузі риторики для формування риторичної культури фахівця найбільш ефективними, на думку експертів (фахівців у галузі ораторського мистецтва), є використання відеоконтенту, а саме: промови видатних ораторів минулого і сучасності, використання аудіоконтенту та використання спеціалізованого програмного забезпечення, що підтверджено коефіцієнтом конкордації Кендала (0,87) та χ^2-критерієм оцінки вірогідності результату χ=26,85, що для рівня значущості 0,05 підтверджує вірогідність висновків експертної групи.

Keywords