Науковий вісник НЛТУ України (Feb 2022)
Оцінювання зимостійкості представників роду Juglans L. у колекційних насадженнях Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України
Abstract
З огляду на те, що зимостійкість рослин є одним з лімітуючих факторів при інтродукції рослин, встановлено періоди глибокого, вимушеного і загального спокою у різних таксонів роду Juglans L., а також досліджено вміст антоціанів і юглону в пагонах у динаміці. Встановлено високу зимостійкість рослин з Атлантико-Північноамериканської флористичної області – Juglans cinerea, J. nigra, та одного представника Мадреанської флористичної області – J. microcarpa (1 бал); низьку зимостійкість виявлено у представника Ірано-Туранської флористичної області – J regia f. fertillis та виду Східно-азійської флористичної області – J. ailantifolia (3 бали). Інші види та різновиди займають проміжне положення (2 бали). За результатами дослідження вмісту антоціанів у пагонах з'ясовано, що на початку зими їх вміст у пагонах досліджуваних рослин змінюється від 40,17 у J. regia f. fertillis до 149,57 мг/100 г у J. microcarpa. До грудня вміст антоціанів у пагонах збільшується і досягає максимальних значень у морозний період січня. Найбільше антоціанів виявлено у тканинах J. mandshurica (886,2 мг/100 г). Найменший вміст антоціанів у цей період відзначено у J. regia f. fertillis (361,4 мг/100 г). Зменшення вмісту антоціанів у пагонах досліджуваних рослин спостережено у лютому, у період відлиг. Найменший вміст антоціанів у цей період зафіксовано у J. regia f. fertillis (87,27 мг/100 г), а найбільше – у J. microcarpa (160,00 мг/100 г). Найменший вміст юглону встановлено у рослин з Ірано-Туранської флористичної області (у J. regia f. fertillis 0,7 та 0,69 мг/г, а у J. regia 0,85 та 0,793 мг відповідно), тобто у неморозостійких рослин. У найморозостійкіших – J. cinerea та J. nigra, що походять з Атлантико-Північноамериканської області, вміст юглону виявився вищим, ніж у представників Ірано-Туранської флористичної області, але нижчим, ніж у представників Східноазійської та Мадреанської областей. Найвищий вміст юглону в період глибокого спокою був у видів Східно-азійської флористичної області (у J. mandshurica – 1,836, а у J. ailantifolia var. cordiformis – 1,832), а в період вимушеного спокою – у представника Мадреанської флористичної області – 1,67 мг/100 г сухої речовини.
Keywords
