Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Apr 2023)

Вплив російсько-української війни на розвиток європейської дипломатичної служби

  • А. Чернявський,
  • В. Завгородня

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.3.34
Journal volume & issue
Vol. 3, no. 75

Abstract

Read online

Стаття присвячена аналізу впливу російсько-української війни на функціонування та розвиток Європейської служби з питань зовнішньої діяльності. Автори дослідили основні етапи еволюції європейської дипломатичної служби від часу заснування перших інформаційних представництв Європейського об’єднання вугілля та сталі у п’ятдесятих роках двадцятого століття і до утворення у 2009 році Європейської служби з питань зовнішньої діяльності в рамках реформи, визначеної Лісабонським договором. З моменту заснування Європейських Співтовариств і до набрання чинності Лісабонським договором європейська дипломатична служба здійснювалася інформаційними представництвами Співтовариств та місіями Європейської комісії, а пізніше – Генеральним Директорат на чолі з Європейським комісаром із закордонних справ та політики сусідства. Компетенція цих органів була похідною від повноважень Європейської комісії, тому сфера діяльності європейської дипломатичної служби обмежувалася переважно або виключно економічними питаннями, а оборонні та військово-політичні питання залишалися поза увагою спільної європейської дипломатії. Після набрання чинності Лісабонським договором була Європейська служба з питань зовнішньої діяльності на чолі з Верховним представником ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки. Формально їх повноваження поширюються на усі аспекти зовнішньої політики, а фактично до 2022 року європейська дипломатія фокусувалася на економічних питаннях та виявилася не готовою ефективно протидіяти російській агресії дипломатичними засобами. Тому потреби гарантування військо-політичної безпеки самого Європейського Союзу, його держав-членів та партнерів вимагають перегляду інституційного механізму Європейської служби з питань зовнішньої діяльності в аспекті посилення її ролі у вирішенні військово-політичних, оборонних та безпекових питань, зокрема і щодо запровадження централізованих моделей прийняття спільних рішень.

Keywords