Problemi Bezperervnoï Geografìčnoï Osvìti ì Kartografìï (Feb 2021)
Управління сталим територіальним розвитком з використанням моделі регіональних кластерів М. Енрайта
Abstract
Мета даної статті – суспільно-географічне та економічне обґрунтування напрямів, моделей, механізмів та пріоритетів удосконалення системи управління розвитком природно-господарських систем і територіально-господарських комплексів в умовах децентралізації на основі адаптації кластерної моделі М. Енрайта. Основний матеріал. У статті проведена розробка механізму управління розвитком природно-господарських систем об’єднаних територіальних громад, що забезпечить сталий геопросторовий розвиток територій на прикладі Херсонської області. Доведено, що ефективність розвитку реформ можливо забезпечити шляхом подальшого укрупнення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та їх об’єднання у кластери. При цьому такі кластери можуть виходити і за межі наявних на сьогодні адміністративних районів, що з 2017 року цілком урегульовано законодавчо. Для обґрунтування механізму укрупнення ОТГ запропоновано використати модель регіональних кластерів М. Енрайта, яку було адаптовано для об’єднаних територіальних громад. Задля визначення перспективи подальшого укрупнення ОТГ у Херсонській області з подальшим визначенням економічно обґрунтованого нового районування використано кластерний аналіз. У якості критеріїв кластеризації були обрані такі: дохід на одну особу; власні доходи на одну особу; інфраструктурна субвенція на одну особу. Висновки. Суспільно-географічне та економічне обґрунтування механізмів реформування адміністративно-територіального устрою на прикладі Херсонської області виявило та обґрунтувало доцільність використання кластерного підходу у процесі створення ОТГ та їх об’єднань. Об’єднання ОТГ мають на меті стимулювання їх розвитку, раціональне використання наявних та потенційних ресурсів, забезпечення спільної інвестиційної діяльності та проєктування. Об’єднання ОТГ пропонується реалізовувати на основі кластерного підходу. На прикладі Херсонської області кластерізація здійснювалась за основними соціально-економічними показниками у вимірі на одну особу, а саме: власні доходи, інфраструктурна субвенція та базова/реверсна дотація. Це дозволило визначити та картографувати кластери створених ОТГ та виявити перспективи приєднання до них територій, на яких ОТГ не створені (у межах відповідних сільрад). В основі об’єднання ОТГ були задіяні характеристики спроможності, самодостатності, їх сталого розвитку, територіальне і функціональне збалансування інтересів громади. Означене дозволить розробити методологічні, методичні та процедурні рекомендації до формування стратегічних документів на рівні ОТГ, актуальність яких буде підсилюватись за умов кліматичних змін та подолання кризових явищ у національній економіці.
Keywords
