Порівняльна характеристика функціональної і рухової підготовленості хлопців 13–14 років

Abstract

Мета дослідження — визначити можливість розпізнання стану розвитку функціональної і рухової підготовленості хлопців 13–14 років на основі методології багатовимірних статистик. Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь хлопці 13 років (n = 10), 14 років (n = 10), які навчаються у Пісочинському колегіумі. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати дослідження. Для практичного застосування результатів дискримінантного аналізу використовуються нестандартизовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції. Ймовірність того, що деякий випадок належить до прогнозованої групи розраховується на основі підстановки у дискримінантну функцію значень набору змінних, які відповідають данному випадку. Порівняння отриманних результатів з величиною центроїдів дає можливість визначити групу до якої відноситься результат. Висновки. Структурні коефіцієнти дискримінантної функції найбільш суттєво зв’язана зі змінними, які характеризують функціональну підготовленість (№ 4 «Проба Серкіна, 2 фаза»), координаційну і силову підготовленість (№ 15 «Оцінка сприйняття силових параметрів рухів, 1/3», № 9 «Вис на зігнутих руках», № 10 «Стрибок у довжину з місця»). На основі нестандартизованих коефіцієнтів здійснюється розподіл хлопців на групи за функціональною і руховою підготовленістю.

Keywords

• функціональна підготовленість
• рухова підготовленість
• дискримінантний аналіз
• хлопці 13-14 років