Причини зміни стилю розпису православних храмів Сходу України на межі ХХ–ХХІ століть

Abstract

У статті проаналізовано причини зміни стилістики розпису православних храмів Сходу України на межі століть і в перші десятиліття XXI ст. Православні храми на Сході України, побудовані (або відновлені) після здобуття незалежності, розписано або в стилі академічного живопису, або у візантійському стилі. Стиль академічного живопису більше притаманний храмам, розписаним у 90-х роках ХХ ст. – на початку XXI ст., а в останні два десятиліття замовники й іконописці віддають перевагу візантійському стилю живопису. Тому правомірним є питання: внаслідок чого виникла така тенденція? З позиції культурології у статті розглянуто комплекс чинників та обставин, які в той час впливали на монументальний церковний живопис. На відміну від стилю академічного живопису, візантійський стиль розпису дає змогу передати через видимі образи невидиме, духовне, містичне, спіритуальне, те, що було предметом пошуку в аналізований історичний період.

Keywords

• церковний живопис
• розпис православного храму
• стиль академічного живопису
• візантійський стиль
• іконописні традиції
• національно-культурна ідентичність