Хірургія дитячого віку (Jun 2021)
Сучасні принципи діагностики та лікування гострого апендициту в дітей
Abstract
У багатьох пацієнтів типова клінічна картина гострого апендициту (ГА) відсутня, що спричинює високу частоту діагностичних помилок і, відповідно, зростання частоти ускладнених форм ГА. Це зумовлює необхідність пошуку доступних лабораторних маркерів, які б дали змогу з високим ступенем достовірності виділяти дітей не тільки з ГА, але й з перфорацією червоподібного відростка. Питання, який метод апендектомії обрати в дитини – традиційний чи мініінвазивний – залишається дискусійним. Мета – узагальнити результати діагностики та лікування ГА у дітей з використанням різноманітних лабораторних маркерів, ультрасонографії (УСГ) і лапароскопічних втручань. Матеріали та методи. Робота ґрунтується на результатах обстеження та лікування 3171 дітей, яких оперували з приводу ГА упродовж 2009–2018 рр. Діагноз встановлювали на основі анамнезу, об’єктивного та лабораторного обстеження. УСГ проводили в 1183 (37,3%) дітей. Відкриту апендектомію (ВА) виконували у 2879 (90,8%), а лапароскопічну (ЛА) – у 292 (9,2%) дітей. З метою оцінки результатів використовували методи варіаційної статистики, визначення специфічності, чутливості, позитивної (ППЦ) і негативної (НПЦ) прогностичної цінності тощо. Результати. Серед лабораторних показників найкращі результати для діагностики ГА має співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (СНЛ): чутливість – 84,9%, специфічність – 67,1%, ППЦ – 17,8%, НПЦ – 98,2%. Найкращі результати щодо діагностики перфоративного ГА виявили рівень натрію (чутливість – 82,5%, специфічність – 84%, ППЦ – 98,5%) і СНЛ (чутливість – 90,3%, специфічність – 89,9%, ППЦ – 98,9%). УСГ є важливим компонентом діагностики ГА у дітей, що має високу чутливість, специфічність, ППЦ і НПЦ – 93%, 85%, 86% і 92%, відповідно. За частотою ускладнень у ранньому післяопераційному періоді ВА і ЛА не мали статистично достовірних відмінностей, а у віддалені терміни після операції ЛА виявила суттєві переваги перед ВА. Висновки. Для діагностики ГА серед лабораторних показників найкращу прогностичну цінність виявляє СНЛ, а для доопераційної діагностики перфоративного апендициту – показники натріємії і СНЛ. У дітей з гострим абдомінальним синдромом УСГ дає змогу з високим ступенем достовірності підтвердити або виключити діагноз ГА. Лапароскопічна апендектомія є реальною альтернативою традиційним методам лікування ГА. Окрім добре відомих переваг мінінвазивної хірургії, ЛА має переваги у віддалені терміни після операції. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
