Львівський клінічний вісник (Jun 2023)
Смертність серед населення України за 30 років (1991-2021) як неповоротна втрата людського ресурсу
Abstract
Вступ. У відтворенні населення в земному періоді його життя смерть поширилась на всіх людей із часу гріхопадіння Адама і Єви. У кінці ХХ-ХХІ ст., згідно зі звітом Організації Об’єднаних Націй (2021), населення України скорочується одним із найшвидших у світі темпів. Мета дослідження. З’ясувати особливости смертности серед населення України за 30 років (1991-2021) у контексті її впливу на неповоротну втрату людського ресурсу. Матеріяли й методи. Bиконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України та Глобальної обсерваторії здоров’я BООЗ за 1991-2021 рр. із застосуванням комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів із урахуванням принципів системности. Результати. Доведено, що у депопуляції серед населення, де смертність переважає народжуваність у P = б3,2 % (n = 1,б разу), істотними особливостями у кількости померлих в Україні за аналізовані роки є як кількісне зростання на Р = 6,6 %, або п = 44 303 випадки, так і збільшення смертей серед міських жителів у п = 1,5 разу, а також – серед осіб жіночої стати (на Р = 1,1 ± 0,1%) та у віці 60 років і більше, за показника вікової структури Р = 75,3 ± 0,9 % із одночасним зменшенням кількости населення на Р = 20,1 %, або п = 10 451 713 осіб. Висновки. Визначено високий показник смертности (Р = 18,5 %о) серед населення, що, власне, й підтверджує звіт Організації Об’єднаних Націй (2021): «населення України скорочується одним із найшвидших у світі темпів». З метою зниження смертности серед населення Україна мусить негайно напрацювати й реалізувати як на державному, так і на регіональному та місцевому рівнях низку функційних програм для подолання демографічної кризи і досягнення сталого демографічного розвитку з нормалізацією відтворення та підвищення якости життя населення, збереження і відновлення у наявному людському ресурсі життєвого, економічного, соціального, трудового, морально-політичного, воєнного та оборонного потенціалу держави.
