Особливості міжнародно-правового регулювання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

Abstract

В статті розглядаються особливості правової регламентації міжнародно-правового регулювання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Висловлена думка, що основоположні міжнародні акти, прийняті в цій сфері, зокрема, Конвенція МОП № 158 1982 р., Рекомендація МОП № 166 1982 р., Європейська соціальна хартія (оновлена) 1996 р., спрямовані на пошук балансу між реалізацією роботодавцем свого права на звільнення працівників в залежності від певних встановлених причин та забезпеченням їхнього права на захист від дискримінаційного та необґрунтованого звільнення. Константовано, що на відміну від Європейської соціальної хартії, норми Конвенції № 158 є дещо жорсткішими, оскільки закріплюють єдині уніфікуючі положення, що регулюють звільнення працівників, які у більшості випадків не завжди можуть відповідати інтересам деяких держав-членів МОП. Зазначено, що зміст Конвенції № 158, Рекомендації МОП № 166 та Європейської соціальної хартії, містить не завжди ідентичні підходи щодо регулювання трудових відносин. Це стосується питань завчасного попередження працівника про майбутнє звільнення, строку попередження про звільнення, обґрунтування рішення щодо розірвання трудового договору з працівником, виплати вихідної допомоги при звільненні, виплати грошової компенсації у разі визнання звільнення працівника незаконним та консультацій роботодавця із представниками працівників. На основі аналізу наукових точок зору та законодавства, автори приходять до висновку, що міжнародні трудові норми є необхідними у забезпеченні стабільності трудових відносин, однак в сучасних умовах, вимагають трансформації стосовно гнучкого регулювання балансу інтересів сторін в разі припинення таких відносин.

Keywords

• міжнародно-правові стандарти
• міжнародні документи
• трудовий договір
• звільнення
• працівники
• роботодавець