Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)
Мова та стиль нормативно-правового акта: аналіз Закону України «Про правотворчу діяльність»
Abstract
У статті досліджуються особливості мови та стилю нормативно-правового акту в контексті вивчення ст. 35 Закону України «Про правотворчу діяльність». Визначено, що дотримання органами державної влади та органами місцевого самоврядування основних вимог щодо створення та прийняття нормативно-правових актів є невід’ємною складовою ефективного правотворчого процесу в Україні. Важливими, на наш погляд, є вимоги щодо мови та стилю нормативно-правового акту, адже юристи-нормопроектувальники повинні володіти додатковими знаннями у цій сфері, зокрема, лінгвістичними особливостями написання правових норм. Зроблено висновок, що питання щодо мовних аспектів написання правових норм є актуальним тому, що використання чітко визначених та прописаних юридичних термінів не лише дозволяє уникнути багатозначності та різного розуміння, а й забезпечує точність і однозначність тлумачення закону. Тому закон має бути написаний мовою, яка зрозуміла для всіх, однак він також повинен використовувати юридичну термінологію для уникнення непорозумінь і неправильного тлумачення. Зазначено, що Закон України «Про правотворчу діяльність» у ст. 35 визначає основні правила викладу тексту та особливості стилю нормативно-правового акту. Проте для правників лінгвістичні аспекти написання правової норми не завжди є зрозумілими, тому потрібно більш детально проаналізувати вимоги законодавства щодо мови нормативно-правового документу та висвітлити загальні засади вживання термінів та лінгвістичних правил у правничій сфері. Виокремлено проблеми у реалізації положень ст. 34 згаданого нами Закону, зокрема: 1) відсутність розроблених і прийнятих стандартів української правничої термінології, що створює труднощі при конструюванні правових норм; 2) відсутність окремого лінгвістичного відділу, який би займався вичиткою проєктів нормативно-правових документів, як у Верховній Раді України, так і в інших державних і недержавних структурах; 3) відсутність Єдиного глосарію правових термінів, що також впливає на термінологічну узгодженість при написанні нормативно-правового документа.
Keywords
