ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ ВІДХОДІВ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ПОЛЕГШЕНИХ ТАМПОНАЖНИХ РОЗЧИНІВ

Abstract

Метою дослідження є отримання полегшених тампонажних розчинів, наповнених полімерними відходами для кріплення нафтових і газових свердловин. Задачею – підвищення ступеня зчеплення полімерного наповнювача з цементною матрицею, що дасть змогу повною мірою використати переваги дисперсно-армованих композитів. Для створення полегшених тампонажних розчинів на основі цементу їх було наповнено полімерними відходами. Нарізані відходи, перед додаванням до цементу, механічно активували з одночасним введенням у процесі активації поверхнево-активної речовини. Досліджували суміші з додаванням попередньо подрібнених та механічно активованих відходів ПЕТФ – пляшок у кількості від 0,5 % до 16,5 % від маси цементу з кроком 0,25 % із додаванням поверхнево-активних речовин та змінній температурі. Дослідженнями встановлено: наповнювачі розміром до 0,5×10 мм, під впливом сегрегації та великої питомої поверхні, на яку осів цемент, опускаються на дно розчину; оптимальним є подрібнення наповнювача 0,3×8 мм; надлишок ПАР на поверхні наповнювача не підвищує зчеплення полімеру з цементним каменем, а сповільнює процес тужавіння та набирання міцності внаслідок виникнення процесу ковзання на поверхні полімеру. Перспективними дослідженнями є нанесення нанопокриття з ПАР на поверхню полімерного наповнювача, яке має виключити ковзання та збільшить адгезію полімеру до цементного каменю.

Keywords

• утилізація полімерів
• тампонаж свердловин
• армування бетонів
• полімерні волокна