ВМІСТ І ВИТРАТИ РОЗЧИННИХ ВУГЛЕВОДІВ У РОСЛИНАХ РІЗНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКУ СІВБИ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ

Abstract

За результатами досліджень, проведених в Державній установі Інститут зернових культур НААН в умовах північного Степу, виявлено, що на час припинення осінньої вегетації більша кількість розчинних вуглеводів у листках рослин, незалежно від попередника, накопичувалася у сортів пшениці м’якої озимої Ластівка одеська та Голубка одеська порівняно з твердою (сорт Бурштин). У вузлах кущення загальний вміст цих речовин був помітно вищий, ніж в листках, але як по чорному пару, так і після ячменю ярого незначно різнився по сортах. З’ясовано, що утворення нових пагонів, вузлових коренів і листків після припинення активної осінньої вегетації озимих зернових культур у сприятливі за погодою дні інтенсивніше відбувалося у рослин оптимального і пізнього строків сівби порівняно з раннім. Це свідчить про те, що рослини пшениці озимої за сівби 22 вересня та 7 жовтня були в нестабільному стані спокою та втрачали більшу кількість цукрів. Разом з цим на час відновлення весняної вегетації в посівах раннього строку сівби, де з осені спостерігався кращий ріст і розвиток пшениці озимої, внаслідок відмирання частини пагонів та листків через зимові пошкодження у ряді випадків мало місце зменшення вегетативної маси рослин

Keywords

• пшениця озима
• сорт
• рослини
• розчинні вуглеводи
• строк сівби
• попередник