Аналітично-порівняльне правознавство (Jul 2024)
Поширення на Галичину системи державної влади Австрійської імперії
Abstract
Галичина увійшла до складу Австрійської імперії після першого поділу Речі Посполитої і перебувала у її складі майже півтора століття. Нова територія, була компактно заселена представникамиукраїнського і польського народів, утворила одну адміністративно-територіальну одиницю. Економічне становище краю та становище населення, передовсім селян, не можна було вважати задовільним, хоча воно трохи поліпшилось у період освіченого абсолютизму. Після революції було модернізовано державний апарат імперії, ліквідовано таємну раду, надвірну канцелярію. Центральний уряд надалі формували з міністерств. Згодом країна стала на шлях конституційного розвитку, був ухвалений основний закон держави, скасовано цензуру та панщину. Розвиток австрійської держави з абсолютної монархії до монархії з певними елементами конституціоналізму відбувався поетапно. Кожен етап характеризувався частковими змінами у законодавстві, політичного курсу країни та змінами у державному апараті країни. Усі ці зміни до певної міри вплинули на становище українського населення Галичини. Цей час припав на європейську “Весну народів”. Збіг історичних обставин дозволив частині українського народу у порівняно комфортних умовах (порівняно з тією частиною українського народу, що проживала на землях, які входили до складу Російської імперії) підіймати в умовах революційного руху не тільки питання соціально-економічні та політичні, а й національні. Австрія залишаючись абсолютною монархією, провела низку реформ ліберального характеру, що стосувались скасування особистої залежності селян (кінець ХVШ століття), а згодом і кріпацтва як такого (середина ХІХ століття), гарантувала деякі основні свободи громадянина: особисті (наприклад особистої недоторканості); політичні (виборчі права) тощо. Спосіб побудови органів управління та модель вирішення соціальних конфліктів в Австро-Угорській монархії вплинули на розвиток української ідеї в Галичині, сприяли вихованню національної еліти, яка активно долучилось до розбудови модерної української держави та права на початку ХХ століття.
Keywords