Аналітично-порівняльне правознавство (Jul 2024)

Поширення на Галичину системи державної влади Австрійської імперії

  • Kh.M. Moriak-Protopopova

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.03.4
Journal volume & issue
no. 3

Abstract

Read online

Галичина увійшла до складу Австрійської імперії після першого поділу Речі Посполитої і перебувала у її складі майже півтора століття. Нова територія, була компактно заселена пред­ставникамиукраїнського і польського народів, утворила одну адміністративно-територіальну одиницю. Економічне становище краю та становище населення, передовсім селян, не можна було вважати задовільним, хоча воно трохи поліп­шилось у період освіченого абсолютизму. Після революції було модернізовано державний апа­рат імперії, ліквідовано таємну раду, надвірну канцелярію. Центральний уряд надалі фор­мували з міністерств. Згодом країна стала на шлях конституційного розвитку, був ухвалений основний закон держави, скасовано цензуру та панщину. Розвиток австрійської держави з абсолют­ної монархії до монархії з певними елементами конституціоналізму відбувався поетапно. Кожен етап характеризувався частковими змінами у законодавстві, політичного курсу країни та змі­нами у державному апараті країни. Усі ці зміни до певної міри вплинули на становище україн­ського населення Галичини. Цей час припав на європейську “Весну наро­дів”. Збіг історичних обставин дозволив частині українського народу у порівняно комфортних умовах (порівняно з тією частиною українського народу, що проживала на землях, які входили до складу Російської імперії) підіймати в умо­вах революційного руху не тільки питання соці­ально-економічні та політичні, а й національні. Австрія залишаючись абсолютною монархією, провела низку реформ ліберального характеру, що стосувались скасування особистої залеж­ності селян (кінець ХVШ століття), а згодом і кріпацтва як такого (середина ХІХ століття), га­рантувала деякі основні свободи громадянина: особисті (наприклад особистої недоторканості); політичні (виборчі права) тощо. Спосіб побудови органів управління та мо­дель вирішення соціальних конфліктів в Австро-Угорській монархії вплинули на розвиток української ідеї в Галичині, сприяли вихован­ню національної еліти, яка активно долучилось до розбудови модерної української держави та права на початку ХХ століття.

Keywords