Діяльність державних органів влади щодо подолання безробіття в УСРР у 1920-х рр.
Abstract
У статті на основі архівних джерел та наукового доробку вітчизняних науковців проаналізовано досвід практичної діяльності державних органів влади з вирішення проблеми масового безробіття населення УСРР в 1920-х рр.. Методологія дослідження ґрунтується на основоположних принципах історичних досліджень: історизму, системності, об’єктивності в ході відбору фактів і документів. Серед спеціальних методів, використаних у дослідженні, слід назвати проблемно-хронологічний, історико-системний, історико-типологічний. Наукова новизна статті полягає у розкритті особливостей державної політики та діяльності державних органів влади щодо подолання безробіття найманих працівників через систему загальнообов’язкового державного соціального страхування. Висновки. Остаточно захопивши владу в Україні більшовицьке керівництво публічно заявило про необхідність створення ефективної системи соціальної підтримки особливо вразливих верств населення. Звісно ж декларативні гасла аж ніяк не відображали реальних намірів та можливостей. В умовах виснажливої громадянської війни та економічної розрухи цілком закономірним стало масове зростання чисельності безробітних та падіння життєвого рівня населення. Особливо це загострилося із переходом до нової економічної політики. На початку 1920-х рр. було прийнято низку законодавчих ініціатив, спрямованих на пом’якшення ситуації із безробіттям. Йшлося про запровадження на державному рівні обов’язкового страхування від безробіття. Страхові внески, які сплачували роботодавці та наймані працівники мали стати фінансовою основою для виплати допомоги безробітним. Реалізація означеної державної політики на місцях покладалася на біржі праці. Однак, надмірна бюрократія та обмежена кількість таких установ не могли у достатній мірі вирішити цю проблему. Особливо гостро відчувалася нестача коштів для матеріальної підтримки населення, тому уряд змушений був шукати альтернативні варіанти: громадські роботи, натуральна допомога чи надання різного роду пільг. Активне індустріальне будівництво, що розпочалося наприкінці 1920-х рр., зумовило зростання попиту на робочу силу. В таких умовах партійно-радянське керівництво взяло курс на ліквідацію безробіття адміністративним шляхом, не визнаючи безробітними тих працівників, що відмовлялися від запропонованої їм роботи.
Keywords
