АКТОРСЬКИЙ ТРЕНІНГ СТЕЛЛИ АДЛЕР: ГРА ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Abstract

Мета статті – виявити специфіку акторського тренінгу одного з провідних американських театральних діячів ХХ ст. С. Адлер у контексті особливостей інтерпретації методу Станіславського та визначити його актуальність на сучасному етапі розвитку театральної педагогіки. Методологія дослідження. Застосовано системний метод, що дав змогу розглянути методику навчання актора, запропоновану К. Станіславським як цілісність; метод когнітивного аналізу, завдяки якому виявлено відмінності системи професійної підготовки актора Л. Страсберга, С. Майснера та С. Адлер, а також простежено внутрішню логіку розвитку методики акторського навчання за допомогою спеціально розроблених вправ тренінгу й ін. Наукова новизна. Досліджено методику навчання актора С. Адлер, що становить собою творчу трансформацію теорії Станіславського та відповідає потребам студентів акторської майстерності; проаналізовано вправи зовнішньої і внутрішньої техніки актора з тренінгу С. Адлер, актуальні для сучасної театральної педагогіки. Висновки. Виявлено, що акторський тренінг, розроблений С. Адлер на основі авторської інтерпретації системи Станіславського, окрім сприяння усуненню особистих проблем, що заважають успішному професійному навчанню, розвитку психічних процесів актора й тренування його творчих навичок і вмінь, фокусує увагу на створенні середовища, що підживлює театральних акторів та глядачів, щоб вони цінували людство, привносячи мистецтво та культуру в суспільство, виходячи з розуміння того, що зростання особистості і актора, і людини є синонімами. Акторський тренінг С. Адлер еволюціонував, але багато його фундаментальних ідей активно використовуються, зокрема в аспекті дослідження діапазону акторських можливостей у динаміці емоцій, пропонуючи актору досліджувати роль на основі власного досвіду, уяви й поведінки.

Keywords

• Стелла Адлер; акторський тренінг; система Станіславського; навчання актора; методологія; театральний педагог