Національна політика та законодавство Республіки Вануату щодо боротьби з кліматичними змінами та ризиками стихійних лих

Abstract

Вануату розташована в межах відомого своєю інтенсивною тектонічною активністю Тихоокеанського вогняного кільця. Країна дуже вразлива до природних катаклізмів, які вражають близько 12 % населення і спричиняють у середньому 42,8 % втрати ВВП. Переміщення населення є одним з елементів стратегії адаптації до наслідків зміни клімату та стихійних лих. У цій статті на базі урядових документів та законодавчих актів досліджується державна політика Республіки Вануату щодо зміни клімату та стихійних лих, здійснюється її аналіз з метою висвітлення актуальних для України аспектів, які, після критичного осмислення та ґрунтовного вивчення, доцільно врахувати при розробці відповідного законодавства в Україні. З’ясовано, що основу зазначеної політики становлять такі документи: «Національний план сталого розвитку на 2016–2030 роки», «Політика Вануату щодо зміни клімату та зменшення ризику стихійних лих на 2016–2030 роки», «Національна програма дій з адаптації», «Закон про управління ризиками стихійних лих № 23 від 2019 року», «Закон про метеорологію, геологічні небезпеки та зміну клімату № 25 від 2016 року», «Переглянутий і посилений 1-й національно визначений внесок Вануату на 2020–2030 роки», «Національна політика щодо зміни клімату та переміщення внаслідок стихійних лих». З погляду правового забезпечення прав переміщених осіб та регулювання цього процесу найважливішим актом є «Національна політика щодо зміни клімату та переміщення внаслідок стихійних лих», яка забезпечує роботу інституцій, залучених у планування потенційних надзвичайних ситуацій та боротьбі з їхніми наслідками, у співпраці з урядом Вануату задля задоволення потреб усіх постраждалих від переміщення громад та приймаючих громад, зокрема безпосередньо переселенців різних видів – контрольовано переміщених, внутрішніх мігрантів, мешканців неформальних поселень, а також тих, кому загрожує переміщення. Зазначено, що переміщення відбувається відповідно до міжнародного законодавства, з обов’язковим дотриманням основних прав людини. Враховуючи обмежені можливості для переміщення населення через особливості геоморфологічної будови островів Республіки Вануату, зусилля уряду країни концентруються на заходах з попередження стихійних лих та контролі кліматичних змін. Саме на це націлені інші важливі основоположні документи національної екологічної політики, аналіз яких свідчить про побудову успішної системи державного управління процесами, синергію між державним сектором та недержавними зацікавленими організаціями, інноваційні методи реформування економіки. Розглянуті документи торкаються широкого кола проблем, викликаних кліматичними змінами, містять шляхи їхнього вирішення, що, без сумніву, є корисним для законодавців, політиків і виконавчої влади багатьох країн, зокрема України.

Keywords

• кліматичні зміни
• стихійні лиха
• адаптація
• переміщення населення
• міграція
• екологічне право