Культура і мистецтво у сучасному світі (Jul 2020)
ЕСТЕТИКА СУЧАСНОСТІ НА ЗЛАМІ ТИСЯЧОЛІТЬ: МОДЕРН – ПОСТМОДЕРН – ГІПЕРМОДЕРН – МЕТАМОДЕРН
Abstract
Метою статті є аналіз інтерпретації та трансформаційні процеси визначення «естетики сучасності» у культурологічній думці наприкінці ХХ – початку ХХІ століття. Для досягнення мети були використані методи критичного аналізу, контекстуалізму, а також методологія, відповідна системному культурологічному підходові, в тому числі метод синтезу та системний метод. Наукова новизна полягає в тому, що прослідковано трансформацію естетичних образів сучасності в прикладній культурологічній науці. Висновки. З’ясовано, що нові постулати естетичних цінностей формуються у культурно- мистецькому середовищі і лише згодом осмислюються, інституалізуються рештою соціуму. Основна характеристика «сучасності» зламу тисячоліть – її прискорена змінність. Визначено трансформацію естетичних цінностей, яка відбувається поміж творенням оригінальних модифікацій, соціальним призначенням мистецтва (модерн), цитуванням, загальним плюралізмом, асоціальністю, хаотичністю чи перехідністю (постмодерн), втратою тілесності, тотальним прискоренням, споживацькою культурою (гіпермодерн), зрештою поверненням до звичаєвих практик, однак в умовах гіперприскореного часу. Метамодерн уявляємо найсміливішою спробою осмислити сучасність, використовуючи концепцію «структури відчуттів» як стану перебування тут і зараз до його осмислення. Відзначимо зростання кількості нетрадиційних підходів до системи пізнання, що практикують використання теорії хаосу. Доведено, що розуміння мистецького напряму передує визначенню часового періоду, вживається як колоритне означення сучасності, що ще не стала історичною добою. У кожен із періодів розуміння новизни не має тотальної характеристики, а відзначається дифузністю, інвазійністю, поєднуючи одночасно риси старого та новітнього, однак щоразу у новішій якості. Перш ніж узаконитись у наукових теоріях, кожен із варіантів модерну структуризувався найперше у мистецьких практиках і, дійшовши до порозуміння із загальною суспільною думкою, втрачав актуальність у сенсі естетичного нового. Щоразу використовуючи новий префікс, ми тим самим погоджуємось на твердження, що суспільство, а разом із ним і уявлення про сучасність змінились.
Keywords
