Idei (Dec 2013)
Соціально-філософський аналіз причин пасивності українців в контексті формування економічної етики
Abstract
У статті ретроспективно аналізуються становлення та формування економічної особистості в умовах сучасної України, враховуються не тільки аспекти соціальної динаміки, але й фактори певної соціальної статики: аспект ментальної спадковосты, культурної ідентичності, вмонтованості особистісної свідомості в сферу національного буття і національних цінностей. Відзначається, що в основі трудових мотиваційних установок багатьох українців лежить, насамперед, матеріальна зацікавленість. Цю тенденцію можна було б назвати позитивною, якби в ній виявлялося прагнення до раціоналізації праці і домінували такі цінності як: майстерність, сумлінність, чесність, ощадливість. Однак з можливих типів мотивації людини: професійної, люмпенської, інструментальної, на першому місці в українському суспільстві сьогодні знаходиться мотивація інструментальна, що характеризує трудову активність тільки як джерело засобів існування. Особливістю економічної етики українських організацій є те, що вона, переважно, являє собою неусвідомлене явище. Специфіка формування економічної етики на українських підприємствах обумовлена: по-перше, особливостями національної культури господарювання, праці та управління, вадами законодавства і специфічністю митного простору країни, які й сформували непродуктивне поле моральних імперативів господарської діяльності у свідомості українського підприємця; по-друге, поєднанням негативних елементів соціалістичної господарської культури з мобілізаційним, екстремальним і антисоціальним характером реформування соціально-економічної системи сучасної України; по-третє, позасистемним пересадженням на вітчизняний грунт елементів західної корпоративної культури без врахування особливостей національної економічної культури. Негативні тенденції в динаміці економічних відносин в українському суспільстві, їх вплив на стан людського потенціалу актуалізують проблему життєздатності українського підприємця, так як повноцінним суб'єктом реформування може виступати тільки життєздатна особистість. Концепція економічної життєздатності людини є співзвучною концепції особистості як суб'єкта життя. Вона отримала розвиток у зв'язку з тими глобальними змінами в ціннісно-смислових орієнтаціях українського громадянина, які відбуваються в умовах трансформації українського суспільства