Кібербезпека: освіта, наука, техніка (Mar 2019)

МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ВІДМОВОСТІЙКОСТІ ІНТЕРНЕТ СЕРВІСІВ

  • Vladyslav Yaskevych,
  • Oleksandr Klochko

DOI
https://doi.org/10.28925/2663-4023.2019.3.104111
Journal volume & issue
Vol. 3, no. 3
pp. 104 – 111

Abstract

Read online

В статті розглядається проблема забезпечення відмовостійкості інтернет сервісів. Вона набуває все більшої важливості внаслідок зростання кількісних параметрів функціонування інформаційних систем (користувачів, серверів, обсягів інформації в базах даних) і рівня складності. Внаслідок значного навантаження на сервери, на яких розгорнуто додатки, виникають відмови апаратного або програмного забезпечення. Актуальність пошуку додаткових шляхів забезпечення відмовостійкості, надійності й безперебійного функціонування комп'ютерних систем, що працюють у реальному масштабі часу, обумовлена зростанням вимог, що висуваються до безпеки виконуваних процесів або об'єктів, доступ до яких обмежений. Незважаючи на застосування наявних методів забезпечення відмовостійкості в хмарних інфраструктурах, існує проблема невідповідності фактичної готовності систем рівням «Стійка до відмов» (Fault Tolerance) і «З високою готовністю» (High Availability) для критичних і бізнес-критичних веб додатків. Також менше уваги приділяється методам підвищення відмовостійкості для високо-навантажених систем. Тому пошуки нових можливостей масштабування та балансування навантаження при побудові хмарних систем набувають особливого значення. Для проведення порівняльного аналізу алгоритмів балансування навантаження були запропоновані функціональні характеристики, згідно яких можливо робити обґрунтований вибір алгоритмів, що найбільше відповідають конкретним практичним обставинам і вимогам користувачів та провайдерів. До основних принципів реалізації стратегії відмовостійкості на цей час входять резервування, діагностування, реконфігурація, відновлення. В якості додаткових показників контролю відмовостійкості пропонується застосовувати повноту резервування елементів і вузлів системи, повноту і достовірність контролю, ймовірність відновлення резерву. Перші дві стратегії передбачають, що система, яка правильно виконує свій алгоритм функціонування, є безпечною. Стратегія безпечної поведінки при відмовах використовується спеціально для безпечних систем і полягає в переході системи в захисний необоротний стан у випадку виникнення відмови.

Keywords