Енергетичний перехід в умовах нових викликів для сталості: можливості застосування економічних інструментів екологічної політики

Abstract

Наведено огляд тенденцій енергетичного переходу (тобто процесу переходу від викопних до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в умовах посилення загроз змін клімату та геополітичних безпекових загроз. У методичному плані дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі джерел, доступних у базі даних ScienceDirect, матеріалів статистичної звітності, термінологічної і нормативно-правової бази. Проаналізувавши виклики для сталості розвитку на глобальному рівні, з'ясовано, що за нинішніх умов енергетичний перехід є не просто бажаним, а безальтернативним, життєво важливим рішенням. За результатами порівняльного аналізу міжнародного досвіду встановлено, що цілеспрямовані стимули та стратегії відіграють конструктивну роль у заохоченні реалізації проєктів розвитку ВДЕ. На підставі узагальнення запропоновано такі категорії інструментів стимулювання продукування та споживання ВДЕ: (а) платіжні інструменти, які охоплюють схеми надання коштів прямо, або опосередковано для реалізації енергетичних проектів; (б) інструменти доступу до мережі, які його полегшують, або створюють альтернативи наявному доступу до мережі; (в) інструменти охорони довкілля, які спрямовані на планування сталого просторового розвитку та землекористування шляхом їх переорієнтації на сценарії, які передбачають інтеграцію об'єктів ВДЕ; (г) інструменти планування та розвитку потенціалу громад стосовно ініціативності у сфері реалізації стратегій енергетичного переходу. Дослідження показало необхідність оптимально поєднувати різні інструменти стимулювання, зокрема орієнтовані на осіб, компанії і державні інституції у такий спосіб, щоб максимально врахувати всі можливі зовнішні ефекти, пов'язані з ВДЕ. На основі емпіричного аналізу та сегментації типів інструментів, аналізу їхньої ролі в загальному комплексі політичних інструментів доведено необхідність використання комплексного інструментарію. В Україні у післявоєнний період розвиток ВДЕ має стати важливим чинником сталого розвитку енергетики. Результати дослідження можна застосувати на практиці у процесі обґрунтування стратегій та інструментів екологічної, кліматичної та енергетичної політик. Окрім відновлення зруйнованих потужностей ВДЕ, потрібно запровадити стандарти та норми ЄС у галузі ВДЕ та аукціонну модель енергоринку.

Keywords

• відновлювана енергетика
• зміни клімату
• політичні інструменти
• сталий розвиток