СТРУКТУРА ТА ТИПОЛОГІЯ ОЦІНКИ МЕДІЙНОЇ ПОДІЇ "РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА 2022-2023 РОКІВ" У ФРАНЦУЗЬКОМУ ТЕЛЕДИСКУРСІ
Abstract
Статтю присвячено проблемам аксіологічної характеристики медійної події як частини медійної картини світу, яка виникає у процесі міжкультурної комунікації. Аксіологічну характеристику представлено як необхідний складовий елемент медійної події, який бере участь у її формуванні. Тут розглянуто структуру оцінки медійної події "російсько-українська війна 2022-2023 років" у французькому телевізійному дискурсі, виявлено типи оцінки за її відношенням до об’єкта оцінної характеристики та типи оцінки за відношенням до суб’єкта оцінювання. Встановлено, що медійна подія “війна в Україні” як об’єкт оцінки в аудіовізуальному тексті інформаційно-аналітичної телепередачі є значно складнішою за своєю структурою за подію реальну, оскільки до неї входять також елементи, які виникають у медіадискурсі. У результаті аналізу типів суб’єктів оцінної характеристики війни в Україні як медійної події у французькому телевізійному дискурсі виявлено, що основним суб’єктом оцінки в інформаційно-аналітичному аудіовізуальному тексті виступає професійний експерт, політолог, тобто особа, якій притаманна професійна об’єктивність, авторитет та професійний досвід, що впливає на формування оцінки події у медійній картині світу адресата телемовлення. З метою встановлення типів оцінки за її суб’єктом, які входять до системи аксіологічної характеристики російсько-української війни 2022-2023 років, розглянуто також оцінні висловлювання керівників держав, відомих політиків, представників світових організацій з країн, інтересів яких торкається війна в Україні. З’ясовано, що введення до тексту оцінки медійної події, суб’єкт оцінювання якої є відомим політичним чи громадсько-культурним діячем, відбувається за допомогою конструкцій прямої і непрямої передачі чужого мовлення із вказівкою на суб’єкт мовлення та на джерело інформації. Зазначено, що окремий тип оцінки медійної події за суб’єктом оцінювання репрезентують оцінні висловлювання безпосередніх учасників подій реальних, які набули статусу медійних подій. Окреслено перспективи подальших досліджень структури і типології оцінки медійної події.
