Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2024)
Cаморегулювання цифрової економіки в умовах правового режиму воєнного стану: кодекси етики
Abstract
Правовий режим воєнного стану призвів не тільки до змін у законодавстві України, а й до активізації саморегулювання суб’єктів господарювання, що охоплює їх внутрішньо організаційну діяльність. Війна змінює умови щодо етичності ведення цифрового бізнесу та додає певні особливості, які мають бути відображені у формалізованій збірці моральних засад компанії. Одним із важливих засобів саморегулювання суб’єктів господарювання цифрової економіки є етичні кодекси. Цифрова економіка пов’язана з глобальним переміщенням товарів та послуг, тому компанії приділяють достатньо уваги розробці та просуванню етичних засад та формування на їх основі певного збірника – етичного кодексу. Метою дослідження є визначення особливостей етичних кодексів у сфері цифрової економіки після повномасштабного вторгнення росії на територію України. Встановлено, що суб’єкти господарювання цифрової економіки зобов’язані врахувати та закріпити в етичних кодексах особливості здійснення діяльності в умовах правового режиму воєнного стану. Водночас замало наявності лише формального закріплення етичних засад у відповідних внутрішніх документах компанії, обов’язкова їх практична реалізація. Дотримання норм міжнародного права (транснаціонального публічного порядку) є обов’язком соціально відповідального цивілізованого бізнесу, яке має допомогти визнати етичні норми компанії, враховуючи особливості воєнного стану. Важливо, щоб компанії брали на себе відповідальність, а не чекали заборони від держави, якій потрібен час для зміни положень. Доведено, що етичні кодекси мають зазнати змін, з обов’язковим закріпленням положень: компанія не співпрацює з суб’єктами господарювання держави-агресора та з особами, які їх підтримують та співпрацюють; компанія не працює в державі-агресорі та державах, які є пособниками та підтримують агресію. Така позиція має бути сформована не тільки на підставі законодавчих заборон, а у випадку нормативної прогалини, політика компанії має бути переглянута з метою реалізації такої ідеї для досягнення цілей панування транснаціонального публічного порядку.
Keywords