Український журнал військової медицини (Jul 2020)
Гендерні особливості регуляції серцевого ритму у військовослужбовців в умовах дії інформаційного стресу різної інтенсивності
Abstract
Актуальність. Вивчення гендерних особливостей впливу інформаційного стресу різної інтенсивності на регуляторні функції організму військовослужбовців є актуальним у зв’язку набуттям чинності Закону про рівні права жінок і чоловіків на військовій службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях та активним залученням жінок військовослужбовців до екстремальних умов службової діяльності. Мета роботи – виявлення гендерних особливостей змін варіабельності серцевого ритму у військовослужбовців, які знаходяться в стані підвищеного нервово-емоційного напруження внаслідок впливу інформаційного стресу різної інтенсивності. Матеріали та методи. Досліджено 73 здорових військовослужбовці жіночої та чоловічої статті віком 22-25 років (з них 58% чоловіки). Для вирішення поставленої мети розроблено адекватну модель стресогенного впливу, де у якості стресогенного навантаження використовували дію інформаційного чинника різної інтенсивності. Вивчення варіабельності серцевого ритму проводили за допомогою апаратно-програмного комплексу «Cardio Sens» до застосування інформаційного навантаження, протягом обробки людиною різної за складністю та змістом інформації, а також після інформаційного навантаження. Аналіз отриманих результатів проводився методами варіаційної статистики, дисперсійного аналізу за допомогою пакета програм STATISTICA 8.0. Результати. Встановлено, що у жінок стрес-індекс до початку процедури тестування та під час виконання завдань на якість динамічного запам’ятовування вищий майже у 2 рази за показники у чоловіків (p<0,001), що свідчить про більшу стресочутливість у жінок. Відмінною особливістю в структурі спектральної потужності високочастотних хвиль (HF) у жінок є підвищена вагусна активність перед початком тестування, а у чоловіків вагусна активність превалює наприкінці і після його закінчення, що свідчить про більш тривалішу активність симпатичної нервової системи у них. Встановлені особливості варіабельності серцевого ритму у військовослужбовців в умовах дії інформаційного стресу різної інтенсивності обумовлюють меншу ймовірність розвитку надлишкової реакції з боку серцево-судинної системи у чоловіків під час дії інформаційного чинника, про що свідчить превалювання парасимпатичного автономного контуру регуляції серцевого ритму над центральним наприкінці усього періоду інформаційного навантаження. Висновки. Доведено, що ціна адаптації до інформаційного стресу у жінок-військовослужбовців є суттєво вищою при комбінованому когнітивному та темпоральному інформаційному навантаженні у порівнянні з чоловіками. При цьому відмічено також значиме напруження регуляторних функцій перед незвичними та заздалегідь невідомими умовами діяльності (тестове навантаження). Встановлені особливості впливу інформаційного стресу на енергетичному рівні організації організму військовослужбовців різної статі можуть стати підґрунтям для удосконалення психофізіологічного супроводу та виявлення психофізіологічних механізмів забезпечення високої надійності професійної діяльності військовослужбовців і, зокрема жінок, при їх направленні в реальні екстремальні умови виконання службових обов’язків.
Keywords
