МОДЕЛЮВАННЯ ЖОРСТКОСТІ АРТЕРІЇ З УРАХУВАННЯМ ЗМІНИ ФОРМИ ЇЇ ПЕРЕРІЗУ

Abstract

Одним з методів дослідження функціонального стану біологічного об'єкта є пульсова діагностика. Пульсова діагностика дає змогу проводити аналіз взаємодії організму з навколишнім середовищем і визначати наявність розладів і захворювань. Згідно з канонами східної діагностики, зчитування відбувається з трьох точок ділянки променевої артерії. Для оцінювання можливості взаємного впливу сигналів, що реєструються, вкрай важливим є обґрунтований вибір геометричних розмірів давачів, а також оцінка довжини ділянки артерії, що формує сигнал на вході кожного перетворювача. Побудовано математичну модель жорсткості променевої артерії з урахуванням зміни форми її перерізу під дією трансмурального і пульсового тиску. Прийнято, що під дією сили притискання давача артерія деформується і набуває еліптичної форми. При цьому вважали, що довжина еліпса є рівною довжині кола артерії при діастолі. Досліджено зміни механічного імпедансу залежно від ступеня деформації перерізу. Показано також вплив величини і напряму сили притискання реєстратора на жорсткість променевої артерії. Наведені результати дають змогу визначити гранично допустимі значення сил притискання давача і показують, що у разі значних сил притискання перетворювача починається деформація артерії, і використання моделі для розрахунку жорсткості артерії у вигляді поліному другої степені є некоректним.

Keywords

• моделювання
• пульсовий сигнал
• артерія
• жорсткість