Володимир Менчиць (1837–1916) на тлі епохи
Abstract
Мета статті. Розширити наявні знання про український національний рух, проблеми націотворення у ХІХ – початку ХХ ст. крізь призму життя і діяльності окремо взятої постаті – Володимира Амвросійовича Менчиця як культурно-просвітнього діяча. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів з принципами історизму, об’єктивності, системності. Застосування цих методів дало змогу провести системний аналіз джерел, які у взаємозв’язку допомогли персоніфікувати постать В. Менчиця. Наукова новизна. На основі опублікованих і архівних документів виокремлено роль В. Менчиця на тлі епохи другої половини ХІХ – початку ХХ ст., яка відзначалася активізацією національного руху, становленням ідеї державотворення України. Висновки. Дослідження та відтворення біографістики Володимира Амвросійовича Менчиця показало, що він був непересічною особистістю, яскравим представником українського національного руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст. В українську історію увійшов, як просвітитель і філософ, збирач українського фольклору, фахівець у літературній сфері і видавництві. В. Менчиць – представник духовної еліти тогочасного суспільства, яка зробила свій внесок у формування морально-етичних основ суспільного світогляду, національної ідеї та державотворення України. Визначна плеяда постатей, які сформувалися та діяли в означений період у суспільстві, зокрема Володимир Менчиць і його оточення, чітко окреслила обриси українофільського руху. Його відомі представники, поруч із когортою менш знаних, але, без сумніву, щирих патріотів, змогли закласти ідеологічне підґрунтя під розвиток української держави на початку ХХ ст.
Keywords
