Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Nov 2024)

Сучасні можливості окремих видів судових експертиз у протидії злочинам проти інформаційної безпеки України

  • V. V. Kolonyuk,
  • V. O. Khodanovych

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.4.22
Journal volume & issue
Vol. 4, no. 85

Abstract

Read online

У статті розглядаються сучасні можливості окремих видів судових експертиз у протидії злочинам, що посягають на інформаційну безпеку України. Звертається увага на необхідності захисту інформаційної структури держави, що покликана забезпечити захищеність і, як наслідок, сталість та стійкість основних сфер життєдіяльності, зокрема, державного і військового управління, економіки, науки, а також суспільної свідомості від небезпечних дестабілізуючих і руйнівних інформаційних впливів. Підкреслюється, що розповсюдження деструктивних матеріалів становить загрозу національним інтересам України, оскільки здатне спровокувати значні соціальні конфлікти в економічній, політичній, релігійній та інших сферах суспільного життя, а також посягнути на конституційний лад, територіальну цілісність і незалежність держави, національну свідомість її населення. Окремо зазначається, що саме текст і невербальні компоненти екстремістських матеріалів є головним предметом дослідження і основним джерелом доказів за кримінальними провадженнями про злочини проти інформаційної безпеки України. Судовий експерт-лінгвіст встановлює, чи є в конкретному тексті власне заклики і яким є їхній зміст, спрямованість, який вони мають характер та на яку аудиторію розраховані тощо. До того ж, визначення смислової направленості спірного тексту є попередньою й обов’язковою умовою юридичної оцінки діяння як протиправного і це дає підстави для проведення досудового розслідування. Тлумачення й інтерпретація смислу усного висловлювання або письмового тексту потребує обов’язкового залучення спеціальних лінгвістичних знань не лише у випадках використання маніпулятивних прийомів мовленнєвого впливу на аудиторію, а й для виявлення рефлексованої аудиторією пропаганди, закликів до вчинення тих або інших дій, загроз і підбурювання, виправдання чи обґрунтування необхідності здійснення протиправної діяльності. Висловлюється думка, що перед залученими до участі в досудовому розслідуванні експертами постає питання не лише встановлення змістового наповнення тексту, а й його спрямованості, використаних конкретних засобів впливу на читача або аудиторію з метою спонукання до певних протиправних і на шкоду інтересам держави дій. Тобто вирішуються питання психологічного впливу шляхом оприлюднення закликів за допомогою мовленнєвих засобів. У статті звертається увага на доцільність саме комплексного психолого-лінгвістичного дослідження об’єктів комунікації. Підкреслюється, що в психолого-лінгвістичній експертизі необхідно формувати запитання до експерта так, щоб у ньому було відображено лінгвістичні та психологічні аспекти тих феноменів, котрі у праві мають назву, яка передається в словесній формі і певним чином. Окремо зазначається, що експертний висновок як лінгвістичної, так і психолого-лінгвістичної експертизи в жодному разі не повинен містити в собі юридичної оцінки, котру вправі давати лише орган досудового розслідування, сторона захисту та суд.

Keywords