Зернові культури (Jun 2022)
ВПЛИВ ПОГОДНИХ УМОВ ТА СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ
Abstract
Актуальність. Одержання стабільної врожайності пшениці озимої в умовах кліматичних змін та з впровадженням у виробництво нових інтенсивних сортів, є ключовим завданням аграрного сектору економіки України. Зазначимо, що на сьогоднішній день більшість механізмів формування підвищеної продуктивності рослин цієї культури наразі до кінця не вивчені і потребують додаткових досліджень. Визначення проблеми. Продуктивність пшениці озимої значною мірою залежить від сорту та впливу факторів зовнішнього середовища і тісно пов’язана з усіма процесами росту і розвитку рослин. Для подальшого збільшення врожайності необхідне наукове обґрунтування оптимального розвитку основних її структурних елементів. Мета. Виявлення впливу погодних умов та сортових особливостей на формування елементів структури врожаю пшениці м’якої озимої в північному Степу. Матеріали і методи. Дослідження проводили по чорному пару (на фоні N0-30 P60K30) та після ячменю ярого (на фоні N60P60K30) на полях дослідного господарства «Дніпро» ДУ Інститут зернових культур НААН згідно з загальноприйнятими рекомендаціями. Результати. Найбільш критичні умови для формування густоти продуктивного стеблостою пшениці озимої, як одного з основних елементів структури врожаю, склалися у 2011/12 вегетаційному році. Кількість продуктивних стебел після ячменю ярого становила залежно від сорту 166–215 шт./м2 , а по чорному пару – 249– 416 шт., рівень біологічної врожайності відповідно до попередника змінювався у межах 194–264 та 369–478 г/м2 . Максимальна врожайність у роки досліджень формувалася по чорному пару: в 2012– 2014 рр. – у сортів Литанівка і Заможність (664 та 658 г/м2 ), а в 2016–2018 рр. – у сорту Пилипівка (766 г/м2 ). Висновки. Значний вплив на стан посівів озимини мають гідротермічні фактори впродовж вегетації рослин. Посушливі умови восени та у весняно-літній період призводять до суттєвого зменшення густоти продуктивного стеблостою, а відтак, і біологічної врожайності, особливо після непарових попередників. Виявлені певні сортові закономірності у формуванні таких елементів структури врожаю, як довжина колоса, кількість продуктивних колосків і зерен в колосі, маса 1000 зерен.
Keywords
