Психологічні перспективи (Dec 2019)

ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СІМ’Ї ПРИ РІЗНИХ СТИЛЯХ СІМЕЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

  • Hlib Prib,
  • Svitlana Bondar

DOI
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-206-218
Journal volume & issue
no. 34
pp. 206 – 218

Abstract

Read online

Стаття присвячена питанню психологічних та психоемоційних порушень сімейного функціонування. Проаналізовано варіанти поєднання особистісних рис у чоловіків та жінок, які пережили адюльтер, виокремлено можливі шляхи розвитку „сімейного конфлікту”. Чоловіки та жінки із високою вірогідністю акцентуації за демонстративним типом схильні до артистизму, позерства, емоційної лабільності, до конфліктності з рисами егоцентризму та не завжди адекватною самооцінкою власних дій. Основою такої поведінки є бажання привернути до себе максимум уваги з метою впливу (зокрема контролю поведінки протилежної статі) або бажання в окремих ситуаціях почувати себе слабшим для привернення до себе уваги, часто із агресивними ознаками при відсутності бажаної реакції партнера. Особи з акцентуацією за збудливим типом проявляють слабкість емоційного контролю, підвищену імпульсивність, схильність до конфліктів, слабкість у ставлені до власних зобов'язань. Особам із гипертимною акцентуацією властиво “нестача почуття дистанції”, підвищена роздратованість та вибухи гніву. У чоловіків та жінок із емотивною акцентуацією виявлено знижену здатність до вираження відчуттів, настроїв, переживань, внутрішній страхом щодо ставлення до них оточуючих. За результатами дослідження встановлено два варіанти поєднання типів акцентуації у чоловіка та жінки, які мали сукупний руйнівний вплив на життєдіяльність родини: перший - поєднання дистимічної та застрягаючої рис. Провідною у формуванні відносин у родині є схильність до застрягання афекту. Задоволеність шлюбом характеризувалася, як “абсолютно неблагополучна” та “неблагополучна”. Другий - поєднання тривожної та емотивної акцентуації. Провідною рисою у чоловіків та жінок була схильність до розладів настрою. Часто тривожність була пов'язана з приниженням їх людської гідності внаслідок адюльтеру партнера. Задоволеність шлюбом визначалася, як “неблагополучна” або “скоріше неблагополучна”. Зазначається, що перспективним подальшого дослідження у даному напрямку є наукового обґрунтування й розробки заходів специфічної допомоги у вигляді сімейного консультування порушень життєдіяльності у родині при адюльтері.

Keywords