Стан соснових насаджень на водно-льодовикових відкладах у Житомирському поліссі

Abstract

Наведено результати досліджень стану лісових насаджень сосни звичайної різного віку на водно-льодовикових відкладах у Житомирському Поліссі. За фітоіндикаційним аналізом охарактеризовано типи лісорослинних умов як свіжі бори та свіжі субори. Встановлено, що у свіжих борах за І класом Крафта ростуть близько 40 % дерев, а у свіжих суборах – близько 50 %. До І класу товарності належить 30 % дерев у свіжих борах та 47 % дерев від загальної їх кількості у свіжих суборах. Частка ослаблих, всихаючих і відмерлих дерев у свіжих борах становить 35,5 %, а у свіжих суборах – 54,3 %. Виявлено, що абсолютні значення величин річних кілець дерев зменшуються із збільшенням віку сосни звичайної: у свіжих борах – на 28,0 %, у свіжих суборах – на 50,5 %. Встановлено, що найвужчі річні кільця характерні для насаджень свіжих борів, а найширші – для деревостанів, що ростуть у багатших умовах (свіжий субір). Максимальні значення приросту річних кілець зареєстровано для стиглих та перестійних деревостанів, незалежно від лісорослинних умов. Щорічний радіальний приріст сосни звичайної змінюється у межах 1,19–3,94 мм. За розрахунковими значеннями стандартного відхилення та коефіцієнта варіації можна стверджувати, що у свіжих борах фактично не формуються стійкі, внутрішньо збалансовані деревостани сосни звичайної, а у свіжих суборах соснові деревостани організовуються в єдину фітосистему лише після 60-ти років.

Keywords

• сосна звичайна; радіальний приріст; фітоіндикаційний аналіз; піщані ґрунти; лісорослинні умови