Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки: Серія: Біологічні науки (Feb 2019)

Характеристика глутатіонпероксидази сперматозоїдів інфертильних чоловіків

  • Roman Fafula,
  • Оlena Оnufrovych,
  • Ulyana Iefremova,
  • Zinoviy Vorobets

DOI
https://doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-77-81
Journal volume & issue
no. 8(381)
pp. 77 – 81

Abstract

Read online

Загальновідомо, що порушення балансу між інтенсивністю процесів ліпопероксидації та активністю систем антиоксидантного захисту призводить до оксидативного стресу, який є потенційною передумовою в розвитку дисфункції сперматозоїдів. Особлива роль у системі антиоксидантного захисту належить глутатіоновій системі, зокрема глутатіонпероксидазі, що здійснює інактивацію активних форм Оксигену з одночасним окисненням відновленого глутатіону (GSH). Мета роботи – вивчення кінетичних властивостей глутатіонпероксидази сперматозоїдів фертильних та інфертильних чоловіків із різними формами патоспермії. Активність глутатіонпероксидази визначали за кількістю GSH, який використано для нейтралізації пероксиду водню в глутатіонпероксидазній реакції. Уявні кінетичні параметри, які характеризують глутатіонпероксидазну реакцію – уявну константу спорідненості до GSH і початкову максимальну активність ензиму визначали в обернених координатах Лайнуівера-Берка. З’ясовано, що підвищення концентрації GSH у середовищі інкубації призводить до поступового збільшення ензиматичної активності глутатіонпероксидази з виходом на плато. Максимальну активність глутатіонпероксидази сперматозоїдів фертильних та інфертильних чоловіків простежено за наявності 5 мМ GSH в інкубаційному середовищі. Значення початкової максимальної активності глутатіонпероксидази в сперматозоїдах інфертильних чоловіків із різними формами патоспермії у 2,4–4,1 нижче відносно цієї величини у фертильних чоловіків із нормозооспермією. Водночас не відзначається статично достовірної різниці у величині початкової максимальної активності глутатіонпероксидази між різними формами патоспермії. Значення уявної константи аффіності (спорідненості) до GSH у сперматозоїдах інфертильних чоловіків в 1,9–4,9 раза перевищують цей показник у сперматозоїдах нормозооспермічних чоловіків, що свідчить про зниження спорідненість ензиму до GSH при патоспермії. При інтерпретації отриманих кінетичних параметрів, визначених за GSH, показано, що при патоспермії інгібування активності глутатіонпероксидази відбувається за змішаним типом – як за рахунок зменшення числа обертів ензиму, так і за рахунок зниження спорідненості ензиму до субстрату.

Keywords