Наукові студії із соціальної та політичної психології (Jul 2021)
Готовність громади до викликів надзвичайної ситуації: психологічний ракурс
Abstract
Обґрунтовується ідея про необхідність розроблення цілісної системи забезпечення психологічної безпеки громади. Підкреслено, що діти і молодь шкільного віку – це та група населення, яка найбільше потерпає від катастрофічних подій, що зумовлено не тільки браком досвіду (знань, умінь, навичок реагування в надзвичайних ситуаціях), а й віковими особливостями їхньої психіки (низькою стресостійкістю, що призводить до виникнення стресових і постстресових розладів унаслідок нездатності опанувати стресогенну ситуацію). Обстоюється думка про можливість залучення психологів системи освіти до процесів формування безпечного середовища в громаді. Категорію «готовність колективного суб’єкта дії» визначено як: 1) сукупність якостей та знань колективних суб’єктів (груп, команд, об’єднань, державних інститутів), що дають їм змогу ефективно взаємодіяти в кризових, екстремальних чи надзвичайних умовах у процесі вирішення спільних завдань; 2) забезпечення об’єктивних умов для налагодження та підтримки конструктивної взаємодії в ситуації, що склалася. Висунуто ідею про п’ять векторів готовності: 1) спроможність відповідних державних органів та структур забезпечити необхідні умови функціонування суспільства та їхню здатність організовувати життєдіяльність громадян таким чином, щоб мінімізувати ймовірність настання надзвичайної ситуації; 2) спроможність державних структур ефективно організовувати процес підготовки до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, процеси супроводження та подолання їхніх наслідків; 3) спроможність державних органів та структур забезпечити медичну, психологічну та гуманітарну допомогу постраждалим унаслідок дії надзвичайної ситуації як в умовах самої надзвичайної ситуації, так і після завершення дії деструктивних факторів; 4) спроможність суб’єктів дії виконувати свої професійні обов’язки в умовах надзвичайної ситуації; 5) спроможність суб’єктів дії в умовах надзвичайної ситуації конструктивно/ефективно вирішувати різні проблемні питання. Презентовано два виміри готовності: організаційний і психологічний; запропоновано чотири групи завдань, що потребують вирішення для психологічного забезпечення формування готовності. Розроблено систему принципів залучення фахівців-психологів різних громадських і професійних організацій громади, а також психологів системи освіти та соціальних педагогів до надання допомоги постраждалим від надзвичайної ситуації: 1) принцип партнерства, 2) принцип відкритості, 3) принцип добровільності, 4) принцип справедливої мотивації, 5) принцип необхідності приросту компетентності, 6) принцип територіальності, 7) принцип відповідальності.
Keywords
