Зернові культури (Jun 2021)

ВПЛИВ ПРИТЕРТОЇ ЛЬОДОВОЇ КІРКИ НА МОРОЗОСТІЙКІСТЬ ТА ВИЖИВАНІСТЬ РОСЛИН ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ

  • С. С. Ярошенко

DOI
https://doi.org/10.31867/2523-4544/0160

Abstract

Read online

Висвітлено особливості впливу, як окремо, так і сумісно, притертої льодової кірки та низьких температур на рослини пшениці озимої. За період досліджень (2017–2019 рр.) рослини сорту Мудрість одеська, причиною пошкодження яких були низькі температури і льодова кірка, розпочинали колоситися на 3–6 днів пізніше порівняно з тими, що не зазнали дії цих негативних факторів. З'ясовано, що за несприятливих умов зимівлі, зокрема на ділянках без снігу, від рівня зимостійкості великою мірою залежала густота стояння рослин на одиниці площі і їх продуктивна кущистість, а отже, зернова продуктивність культури. Після відрощування рослин пшениці озимої, які зазнали впливу низьких температур в лабораторних умовах (-15 °С; без притертої льодової кірки), всі вони вижили, при зниженні температури до -18 °С загинуло 16,3 % рослин. Зниження темпе-ратури до -21 °С призводило до загибелі 81,7 % рослин. На фоні штучно створеної притертої льодової кірки вузли кущення сильніше ушкоджувались і відповідно виживаність рослин знижувалась порівняно з варіантами без притертої льодової кірки, і за температури -15 °С її показники становили 69,8–92,0 %; -18 °С – 12,6–74,5 %, залежно від товщини льодової кірки. При підвищенні кріогенного навантаження до -21 °С пшениця озима під льодовою кіркою загинула. На фоні мінерального живлення N60P60K60 відмирання пагонів у рослин пшениці озимої протягом вегетації було меншим на 4,9–23,1 % порівняно з неудобреним контрольним варіантом. Динаміка вмісту розчинних вуглеводів у вузлах кущення свідчить про те, що на час відновлення весняної вегетації, мінімальні витрати вуглеводів рослинами (30,8 % від осінніх запасів) спостерігались у варіантах, де з осені вносили мінеральні добрива в дозі N60P60K60 . На ділянках без снігового покриву під притертою льодовою кіркою вуглеводи інтенсивно витрачалися рослинами, як наслідок – їх кількість у вузлах кущення протягом зимового періоду зменшилася в неудобрених і удобрених варіантах на 58,5 та 61,2 % відповідно

Keywords