Воєнно-туристичний потенціал Кам’янця на Поділлі як столиці Соборної України (1919–1920 рр.) під час національно-визвольної боротьби українського народу в 1917–1921 роках

Abstract

У статті висвітлено воєнно-туристичний потенціал м. Кам’янця-Подільського та напрями його використання щодо Кам’янецької доби Директорії УНР (1919–1920 рр.), коли місто виконувало функцію столиці Соборної України. Тут працювали Директорія та голова Директорії, Головний отаман Симон Петлюра, уряд та міністерства УНР, Генеральний штаб Дієвої армії УНР, уряд ЗУНР на чолі з диктатором Є. Петрушевичем, Начальна команда Української галицької армії, Народний університет, театр, друкувалися 16 газет, приймалися закони УНР, постанови та відозви Директорії, накази щодо Дієвої армії УНР та УГА тощо. З Кам’янецькою добою Директорії УНР пов’язаний важливий період українських національно-визвольних змагань та творення державності України, а також її збройних сил. Однак наявний воєнно-туристичний потенціал, пов’язаний зі столичним статусом м. Кам’янця-Подільського в 1919–1920 рр., використовується поки що недостатньо. У статті обґрунтовано можливість і доцільність широкого та сталого використання історичної спадщини м. Кам’янця-Подільського за часів УНР як туристичного ресурсу.

Keywords

• унр
• кам’янець-подільський
• столиця унр
• воєнно-туристичний потенціал
• екскурсії
• військово-історичні фестивалі
• історичні реконструкції