Вплив ідей Г. Гегеля на творчість В. Шинкарука як засновника Київської філософської школи

Abstract

В статті досліджуються ключові ідеї відомого українського дослідника В. Шинкарука. Зазначається, що у своїх працях дослідник значну увагу приділяв проблемі пізнання, діяльності, світогляду, антропологічній тематиці. Зокрема, дослідник запропонував розрізнення світогляду та наукового пізнання, а також розрізнення світогляду та ідеології. Підкреслюється, що на творчість В. Шинкарука мали вплив ідеї представників німецької класичної філософії, зокрема Г. Гегеля. Зазначається, що велику увагу український дослідник приділяв дослідженню гносеології та онтології Гегеля. Значна заслуга Гегеля, на думку українського дослідника, полягає в тому, що він, досліджуючи проблеми пізнання буття, створив діалектичну логіку. Свої гносеологічні та онтологічні ідеї Гегель виклав у «Науці логіки» та «Феноменології духу». В цих працях висвітлюються теорія пізнання, логіка історії пізнання навколишньої дійсності. Акцентується увага на тому, що В. Шинкарук, як і І. Кант та Г. Гегель, значну увагу приділяє проблемі розуму, вбачаючи у ньому ключову морально-духовну основу, на якій людина одержує можливість зберегти своє «Я», впорядкувати власне існування і визначити його сенс. Без такого впорядкування свого власного існування – в правовому, онтологічному і морально-духовному плані – людина не зможе здійснити призначення, унікальне для неї з усіх поглядів. Відтак В. Шинкарука вважають одним із засновників людиноцентричної філософії, продовжувачем ідей не тільки представників німецької класичної філософії – І. Канта та Г. Гегеля, а й українських філософів Г. Сковороди та П. Юркевича.

Keywords

• в. шинкарук
• київська філософська школа
• і. кант
• г. гегель
• гносеологія
• логіка