Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2022)
Аспекти врахування зарубіжного досвіду при формуванні органів конституційної юрисдикції в Україні
Abstract
У публікації досліджуються питання формування суддівського корпусу органів конституційної юрисдикції як в Україні, так і в зарубіжних державах. Аналізуються різні підходи до формування складу органів конституційного контролю, визначено історичні, економічні, політичні та ніші чинники, що зумовили певний порядок формування таких органів. Відзначається важлива роль особливостей формування складу органів конституційної юрисдикції у забезпеченні незалежності цього органу й у забезпеченні належної правової охорони конституції. Відзначено, що аналіз зарубіжного досвіду в означеному питанні є поштовхом для розширення наукової та експертної дискусії у цьому напрямку з метою віднайдення найоптимальніших шляхів подолання проблеми якісного формування Конституційного Суду України, зважаючи на усталені успішні практики зарубіжних держав. Встановлено, роль та значення органу конституційної юстиції у суспільстві та правовій і політичній системі сучасної конституційної, демократичної держави є надзвичайно вагомою. Конституційний Суд як орган конституційного контролю посідає важливе місце у механізмі легітимації державної влади, оскільки він покликаний захищати закріпленні Конституцією суверенні права народу від протиправних дій та рішень органів публічної влади. Для цього Суд має виступати як безумовний авторитетний орган державної влади, що наділений не тільки правом, а й реальною можливістю здійснювати заходи спрямовані на охорону Конституції. Одним із важливим елементів забезпечення такого статусу є належне та якісне наповнення Суду високопрофесійними кадрами, що в першу чергу пов’язано із процесами формування складу КСУ. Однак, як відзначається у науково-експертному середовищі, навіть у тих європейських країнах, де використовується так званий змішаний принцип формування складу органу конституційної юрисдикції (як в Україні), не використовується якогось універсального підходу до призначення суддів конституційного суду, адже кожна держава регулює це питання по-своєму. А тому висловлюються пропозиції, зокрема, зважаючи на особливості нашої політичної системи та незавершеність судової реформи, було б доцільно виключити з’їзд суддів з-поміж суб’єктів, які уповноважені формувати склад Конституційного Суду України (не забуваймо, що для цього потрібні зміни до Конституції), а саму процедуру відбору суддів КСУ доручити відповідній комісії, члени якої номінувалися б як національними, так і міжнародними експертами. Вирішення означених питань є надзвичайно актуальним, а тому є поштовхом для розширення наукової та експертної дискусії у цьому напрямку з метою віднайдення найоптимальніших шляхів подолання проблеми якісного формування Конституційного Суду України, зважаючи на усталені успішні практики зарубіжних держав.
Keywords
