Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія, педагогіка (Oct 2017)
КОМУНІКАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСОБИСТОСТІ ЯК ОБ’ЄКТ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОГО ВПЛИВУ У СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ІЗ СИСТЕМНИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ
Abstract
У статті представлено результати емпіричного вивчення стану сформованості й розвитку комунікативного арсеналу дітей старшого дошкільного віку із системними порушеннями мов- лення первинного ґенезу. З’ясовано, що специфічний розвиток комунікативних рис особистості у дошкільників із системними порушеннями мовлення зумовлює комунікативні труднощі базо- вого та операційного рівнів, недостатню комунікативну ініціативність і структурну дефіци- тарність комунікативної діяльності. З метою гармонізації структури комунікативної діяль- ності дітей зазначеної категорії було розроблено психологічну систему її розвитку, важливою складовою якої визначено розвиток комунікативного потенціалу досліджуваної категорії дітей. Комунікативний потенціал розглядається в роботі як індивідуально-своєрідна система комуні- кативних задатків дитини, яка може бути актуалізована завдяки активності суб’єкта спілку- вання.
