Питання культурології (Dec 2020)

ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ КОЛООБІГУ КУЛЬТУРИ ЯК КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ВИВЧЕННІ ФЕНОМЕНІВ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ

  • Сергій Сергійович Русаков

DOI
https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221040
Journal volume & issue
no. 36
pp. 24 – 37

Abstract

Read online

Мета статті – обґрунтувати вагомість і можливості застосування теоретичної моделі колообігу культури для вивчення ціннісно-смислових аспектів феноменів сучасної культури, проаналізувавши досвід впровадження зазначеної моделі. У дослідженні використані методи аналізу та узагальнення, за допомогою яких з’ясовано особливості використання теоретичної моделі колообігу культури. Також використано герменевтичний підхід – для дослідження смислових аспектів культурних феноменів. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні перспектив використання моделі колообігу культури для аналізу феноменів сучасної культури в рамках вітчизняних культурологічних студій. Висновки. Встановлено, що використання моделі колообігу культури, яка пропонує вивчення значень в контексті здобуття людиною соціокультурного досвіду, значно розширює дослідницькі рамки інтерпретації ціннісно-смислової сфери людини. Доведено, що теоретична модель є значимою, адже відповідає особливостям української культурології та може бути використана як складова методології досліджень смислотворчого аспекту феноменів сучасної культури. Для підтвердження перспективності використання культурологічного кола наведено авторську розробку ціннісно-смислового аспекту колообігу значень каштана в контексті міської культури Києва та продемонстровано потенціал цієї моделі для аналізу сучасного мистецтва та артринку. Дослідження, які спираються на п’ять взаємозалежних процесів – репрезентацію, ідентичність, виробництво, споживання та регулювання – потребують детального розгляду світоглядних орієнтирів людини, повсякденних соціальних практик, стилю життя та способів розуміння дійсності, а також вивчення творів мистецтва та офіційної документації, що засвідчує можливості різностороннього вивчення цінностей та смислів, які циркулюють у динамічному просторі культури. Стаття є частиною культурологічного дослідження артринку як сфери функціонування сучасного мистецтва і спрямована на пошук сучасної методології. Обґрунтовано доцільність використання моделі колообігу культури як теоретичної основи, що уможливлює вивчення специфіки формування значень під час здобуття людиною досвіду в різних соціокультурних умовах.

Keywords