Основні аспекти охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів території національного природного парку «Гомільшанські ліси»

Abstract

Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», національні природні парки (НПП) є територіями природно-заповідного фонду України, природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, на­уково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність. Недосконалість внутрішньої структури, відсутність раціональної архітектурно-планувальної організації, недо­статність заходів щодо облаштування НПП привели не тільки до погіршення їх стану, а й у деяких випадках до втрати унікальних природних ландшафтів. Одним із найголовніших принципів ефективного використання природно-заповідного фонду є функціональне зонування. Основним завданням, що вирішуються при функціональному зонуванні території, є вивчення особливос­тей просторового розподілу природних комплексів та антропогенного навантаження. У ході проведених досліджень авторами статті запропоновано перспективну схему функціонального зонування НПП «Гомільшанські ліси». Пріоритетне і визначальне значення у функціональному зонуванні має заповідна зона. Найефективнішим мето­дом функціонального зонування є розробка схеми розташування зон концентричними колами, де центральне коло складає заповідна зона. При плануванні функціонального зонування території НПП і встановленні меж функціональних зон пріоритет­ним критерієм було збереження фітоценотичного різноманіття рослинного покриву території й особливо наявність і поширення типових та рідкісних рослинних угруповань, які занесені до Зеленої книги України. Аналіз синтаксо­номічного складу рослинності НПП показав, що у рослинному покриві цієї території поширені рідкісні фітоценози, включені до Зеленої книги України. Функціональне зонування НПП «Гомільшанські ліси» є важливою передумовою його подальшого розвитку, збе­реження біорізноманіття та раціонального природокористування. Враховуючи сучасний стан лісів та характер і рі­вень рекреаційного використання екосистем НПП, зонування його території потрібно спрямувати на оптимізацію господарювання, а надалі провідним поступово ставатиме рекреаційний напрям. Перевагою запропонованої схеми є суттєві відмінності співвідношення площ функціональних зон відповідно до міжнародних вимог, а їхні межі узгод­жуються з межами ПТК, що дає можливість їх цілісно охороняти і раціонально використовувати.

Keywords

• національні природні парки
• функціональне зонування
• рекреація
• природокористування
• охорона й раціональне природокористування