Сучасні проблеми моделювання, контролю та корекції системи фізичного виховання студентів із гіпокінезією

Abstract

Актуальність. У сучасній системі фізичного виховання в процесі розробки моделей занять для студентів із гіпокінезією з урахуванням їх індивідуальних адаптаційних резервів організму та рівня резистентності до стресового подразника, визначення оптимального співвідношення основних компонентів, які впливають на параметри навантаження, є однією з актуальних й одночасно нерозвʼязаних проблем. Мета роботи – визначити пріоритетність використання під час розробки моделей занять із фізичного виховання для реадаптації студентів із гіпокінезією основних режимів навантаження, принципів, засобів силового фітнесу та комплексу методів діагностики систем організму. Методи. У роботі застосовано соціологічний метод анкетування. У дослідженні брали участь фахівців із силового фітнесу, фізичної реабілітації, кінезіології й викладачі з фізичного виховання. Загальна кількість респондентів становить 240 осіб. Основні питання пов’язані з моделюванням, контролем і корекцією занять із фізичного виховання для студентів із гіпокінезією. Здійснено порівняльний аналіз відповідей респондентів. Результати. Установлено, що в процесі розробки моделей занять із фізичного виховання для студентів із гіпокінезією більшість опитуваних фахівців із фізичної реабілітації (66,6 %) та викладачів (80 %) надають перевагу використанню режиму навантажень низької інтенсивності з великим обсягом роботи в умовах аеробного енергозабезпечення. Однак фахівці із силового фітнесу (73,3 %) та кінезіології (46,6 %), навпаки, указують на необхідність застосування режиму навантаження високої інтенсивності з малим обсягом роботи в умовах анаеробного енергозабезпечення м’язової діяльності. 70 % опитуваних викладачів із фізичного виховання для цієї категорії студентів, використання загальнорозвивальних вправ вважають найбільш ефективним. Респонденти з фізичної реабілітації (43,3 %) і силового фітнесу (66,6 %) вважають пріоритетним застосування в процесі розробки моделей занять комплексу вправ на тренажерах. Більшість фахівців із кінезіології (66,6 %) вважають, що в цьому випадку потрібно використовувати саме вправи з власною масою тіла зі зміною кінематичних характеристик техніки. Виявлено, що основним механізмом корекції подібних моделей занять, на думку більшості фахівців із кінезіології (56,6 %) і силового фітнесу (66,7 %), є зміна пара- метрів основних компонентів режиму навантажень. При цьому більшість опитуваних викладачів із фізичного виховання (73,3 %) надають перевагу корекції моделей занять за рахунок зміни комбінацій та пріоритетності застосування відповідних вправ на м’язову групу. Висновки. Різноманітність поглядів фахівців із кінезіології, фітнесу, фізичної реабілітації на процеси моделювання, корекції структури та змісту занять, режимів фізичних навантажень для студентів із гіпокінезією, пріоритетності використання відповідних методів контролю за процесами адаптації до подразників, свідчать про відсутність єдиної концепції реадаптації організму та науково обґрунтованих закономірностей співвідношення й взаємозв’язку ключових компонентів системи фізичного виховання.

Keywords

• гіпокінезія, режими навантажень, моделювання занять, пріоритетність, реадаптація