Старіння людини в сучасних умовах: особливості та перспективи для активного довголіття

Abstract

Старіння населення сьогодні стало тим соціальним викликом, відповідь на який шукають науковці, політики, економісти як на загально-світовому рівні, так і в Україні зокрема. Виходячи з прийнятих на Саміті ООН (вересень, 2015) 17-ти цілей сталого розвитку в роботі пропонуємо до розгляду ті чинники, які сприяють формуванню сприятливого середовища для будь-якого віку. Мета статті – аналіз чинників, що сприяють підвищенню рівня фізичного, соціального та когнітивного благополуччя людей похилого віку як умови активного їх довголіття. Реалізація потенціалу активного старіння досліджується у двох вимірах – індивідуально-особистісному та суспільному. Індивідуально-особистісний вимір збереження активності в процесі старіння пов’язаний із такими характеристиками, як благополуччя, задоволеність життям, розвиток компетентностей. Із погляду суспільного виміру, активне старіння передбачає використання життєвих компетентностей людей похилого віку як соціального капіталу. Визначено, що активне старіння – це процес, у якому важливі підтримка суб’єктивного благополуччя, фізичного та психічного здоров’я, а також соціальна інтеграція людей похилого віку. Відповідно, реаліза-ція політики активного старіння в сучасних умовах детермінує збалансування особистої відповідальності й формування в суспільній прак-тиці сприятливого середовища для будь-якого віку.

Keywords

• старіння населення
• активне старіння
• ейджизм
• міжгенераційна солідарність