Історичні етапи становлення ідеї захисту прав засуджених

Abstract

Стаття присвячена розгляду питання історичних витоків ідеї про необхідність захисту прав засудженого. Інститут захисту прав проаналізовано як автономний і такий, що має природне підґрунтя у людській свідомості. Захист прав інтерпретується як механізм забезпечення безпеки людини і є однією з фундаментальних її потреб. Досліджено покоління ідеї прав людини і встановлено, що їх історичний розвиток не співпадає з умовними етапами становлення ідеї захисту прав засуджених. Визначено, що захист прав засуджених являє собою більш пізню в історичному сенсі правову категорію, її наукове таюридичне обґрунтування і закріплення відбувалося в два етапи: перший – це безсуб’єктно-залякувальний. На першому етапі маємо справу скоріше з проявами свавілля під час засудження, призначення покарання та його виконання. Влада постає як одноособове рішення монарха (князя, короля,царя тощо), який і судить, і карає за своїм розсудом та волею. Другий етап – суб’єктновизначений. На цьому етапі постає суб’єкт засудженого та виникають норми права, які регулюють судовий процес і його складову – покарання. З появою суб’єкта відбувається трансформація кримінально-виконавчих правовідносин, їх предмета, змісту та мети.

Keywords

• права засудженого
• захист прав засудженого
• забезпечення права
• правовий статус засудженого
• основні права засудженого