Науковий вісник НЛТУ України (Sep 2024)
Модель побудови зворотних ланцюжків максимальних ваг багатошарового перцептрона на базі кольорових мереж Петрі
Abstract
Розроблено модель побудови зворотних ланцюжків максимальних ваг штучних нейронних мереж типу багатошарового перцептрона, інкапсульованих у моделі суб'єктивного сприйняття досліджуваних об'єктів підтримки (якими можуть виступати як безпосередньо самі підтримувані програмні комплекси, так і процеси щодо їх підтримки) відповідними суб'єктами взаємодії з ними. Також розроблено відповідний алгоритм побудови зворотних ланцюжків максимальних ваг та описано базові засади концепції інкапсуляції штучних нейронних мереж типу багатошарового перцептрона в моделі суб'єктивного сприйняття об'єктів підтримки. Особливістю запропонованого підходу є врахування фактичного впливу визначених чинників на результати суб'єктивізації сприйняття об'єкта підтримки шляхом зворотного аналізу нейронів інкапсульованих штучних нейронних мереж типу багатошарового перцептрона з метою побудови відповідних ланцюжків, що відображають максимальний вклад кожного попереднього нейрона такого ланцюжка в активацію відповідного наступного після нього нейрона. Отже, модель побудови зворотних ланцюжків максимальних ваг запропоновано як один з ключових інструментів для вирішення науково-прикладного завдання аналізу та відновлення меж чинників впливу, що впливають на суб'єктивне сприйняття об'єкта(-ів) підтримки відповідними суб'єктами взаємодії з ним(-и). Водночас розроблення моделі на підставі кольорових мереж Петрі дає змогу додатково дослідити динаміку та надійність досліджуваних процесів побудови зворотних ланцюжків на ранніх етапах системного проєктування. Окрім цього, в роботі продемонстровано результати розв'язання прикладного практичного завдання виявлення дефіцитного чинника впливу команди підтримки програмного комплексу за допомогою отриманих зворотних ланцюжків максимальних ваг. А також наведено графічну візуалізацію отриманих результатів дослідження динаміки функціонування розробленої моделі на базі кольорових мереж Петрі. На підставі отриманих результатів встановлено відповідність розробленої моделі поставленим цілям дослідження, а також окреслено перспективи щодо майбутніх досліджень у напрямі автоматизації підтримки програмних комплексів.
Keywords
