OBTAINING AND CHARACTERISTIC OF MUROPEPTIDES OF PROBIOTIC CULTURES CELL WALLS

Abstract

Розглянуто можливість отримання муропептидів пептидогліканів клітинних стінок Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus B-3964 шляхом комбінації застосування автолітичних процесів та ферментативної обробки біомаси за участю лізоциму та папаїну. Встановлено, що найбільш значні автолітичні зміни біомаси мають місце при застосуванні високотемпературної обробки (90°С протягом 30 хв) на завершальній стадії логарифмічної фази росту бактерій. Так, на восьмій годині інкубації при 37°С вміст амінокислот у культуральному середовищі складає 1,8 мг/см3, а при 90°С – 5,7 мг/см3. Із метою подальшої деструкції автолізату біомаси та отримання низькомолекулярних фрагментів пептидоглікану, досліджували процес його ферментолізу лізоцимом та папаїном окремо та при їхній комбінації. Найвищий вміст НМП у реакційному середовищі мав місце при ферментолізі біомаси Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus B-3964 композицією ферментів при співвідношенні лізоцим:папаїн 1:2. При концентрації ферментів 10 мг/см3 вміст НМП складав 7,2 мг/см3 на 8-му годину інкубації реакційної суміші. Результати досліджень показали, що ефективність ферментолізу автолізату значно вища. Так, кількість НМП у ферментолізаті, який отримали при обробці автолізату композицією лізоцим:папаїн 1:2 при концентрації ферментів 10мг/см3 та тривалості процесу протягом 8 годин на 36% більша, ніж за аналогічних параметрів без застосування процесу автолізу. Методом гель-хроматографії доведено, що у складі ферментолізату присутні фракції білкових сполук з молекулярною масою в межах 70–90 кДа, 30–40 кДа та 294–650 Дa. Молекулярна маса останньої фракції відповідає масі мурамилдипептиду.

Keywords

• пробіотики, біомаса, автоліз, пептидоглікан, ферментоліз, папаїн, лізоцим, низькомолекулярні пептиди, муропептиди, імунотропні властивості